Харчування хворих туберкульозом. Потреба в мінеральних речовинах

Ви перебуваєте: Харчування хворих туберкульозом

Потреба в мінеральних речовинах, особливо в кальції, фосфорі, а також у залозі задовольняється вживанням молока, сиру, сиру, м'ясних продуктів, яєць, меду, ізюму. Поварена сіль звичайно не обмежується в раціоні, а при значній пітливості, поносі або блювоті рекомендується збільшувати її зміст до 20 г у добу. Однак при затримці рідини в організмі, про що свідчить появу набряків або швидке наростання маси тіла у важкохворих, кількість повареної солі в їжі різко обмежується. Обсяг уживаної рідини залежить від її виділення з організму. При значній пітливості й відсутності набряків дозволяється випивати протягом доби до 2-2,5 л вільної рідини, а з появою зазначених вище ознак затримки рідини в організмі вживання її обмежується до 1 л всутки.

Під час загасання загострення туберкульозу енергетичну цінність їжі підвищують до 12 560-14 235 кДж шляхом збільшення змісту білків ( до 120-140 г), жирів ( до 100-120 г) і вуглеводів ( до 400-500 г). При цьому кількість простих вуглеводів у вигляді фруктових солодких виробів, меду й цукру доводить до 110-120 г. Хворим молодого віку із хронічним плином туберкульозу при зниженім харчуванні рекомендується підвищення енергоцінності добового раціону до 13 816- 15 072 кдж.

Більш значне підвищення енергоцінності їжі не сприяє поліпшенню плину захворювання. При супутньому ожирінні кількість вуглеводів у раціоні зменшують до 300- 350 г всутки.

При неускладненому туберкульозі під час загасання процесу кулінарна обробка продуктів рекомендується звичайна. Їжу ухвалюють 5 раз у день. Для поліпшення апетиту необхідно стимулювати шлункову секрецію. Цьому сприяють гарне оформлення блюд, різноманітність меню, спокійна обстановка під час приймання їжі. Необхідно також, як і в період загострення хвороби, стежити за вступом в організм із їжею достатньої кількості вітамінів і мінеральних речовин

Що почитати ще: